Написать нам

В Україні запрацює MLI-конвенція: до чого готуватись?

Головна / Новини / В Україні запрацює MLI-конвенція: до чого готуватись?
 

З 1 грудня 2019 року в Україні починає діяти багатостороння MLI-конвенція. Вона створена для того, щоб країни могли змінювати існуючі міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування без укладення нових угод, в автоматичному режимі, без зайвого клопоту. Це в теорії. На практиці – все не так безхмарно, як може здатися на перший погляд: імплементація документу не означає, що всі договори відразу будуть відповідати положенням конвенції. Та й не всі положення самої конвенції країни зобов’язані виконувати. У чому «сіль» MLI конвенції, яка запрацює в Україні вже трохи більше ніж через місяць – читайте в нашому матеріалі.

Що таке MLI конвенція

Повна назва документу – «Багатостороння конвенція про виконання заходів, що стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування». Конвенція є частиною великого «плану BEPS» – пакету заходів, спрямованих на боротьбу з переміщенням доходів і розмиття податкової бази. Станом на 18 жовтня 2019 року 89 країн підписали конвенцію MLI, з них тільки 36 її ратифікували (список держав можна подивитися тут).

В чому суть?

У конвенції не прописані конкретні ставки або хоча б рекомендації щодо розміру податків, які держави можуть встановлювати в двосторонніх договорах. Такий підхід суперечить політиці Організації Економічного Співробітництва і Розвитку, автора сучасних податкових змін. В одному з інтерв’ю фінансовий комісар ЄС П’єр Московічі сказав, що суть деоффшорізаціі не в тому, щоб у всіх країнах встановити однакові ставки податків, а в тому, щоб уніфікувати підходи до оподаткування та унеможливити ухиляння від податків.

Як працює конвенція?

Після ратифікації конвенції, кожна країна передає на зберігання депозитарію (їм виступає секретар Організації Економічного Співробітництва та Розвитку) ратифікаційні документи і список договорів, до яких ця юрисдикція планує їх застосовувати. У випадку з Україною, конвенція може змінити 76 договорів про уникнення подвійного оподаткування, їх список доступний на сайті Верховної Ради.

Крім того, депозитарію передається список «застережень» – особливостей застосування країною положень конвенції. Справа в тому, що кожна країна, яка підписала і ратифікувала конвенцію, залишає за собою право застосовувати деякі її статті не в повному обсязі до своїх договорів про уникнення подвійного оподаткування. Зокрема, Україна залишила за собою право не застосовувати до своїх договорами в повному обсязі наступні статті Конвенції:

Стаття 3 «Фіскально-прозорі особи»;

Стаття 4 «Особи, які є резидентами двох юрисдикцій»;

Стаття 5 «Застосування методів усунення подвійного оподаткування»;

Стаття 8 «Операції з переказу дивідендів»;

Стаття 11 «Застосування договорів про оподаткування для обмеження прав Сторони щодо оподаткування своїх резидентів»;

Стаття 17 «Відповідні коригування»

Що ж тоді змінить конвенція?

У той же час, є положення конвенції, які в Україні запрацюють в обов’язковому порядку, до них відносяться:

Тест основної мети операції (test purpose);

Згідно з цим правилом, Україна зможе відмовити особі в податкових пільгах, якщо у контролюючих органів будуть підстави вважати, що отримання такої вигоди і було основною (або однієї з основних) цілей здійснення операції. Першими під підозру потраплять ті контрагенти, які не мають економічної присутності в країні реєстрації (Substance).

У конвенції про це сказано так: «будь-які податкові пільги, передбачені двосторонніми договорами про уникнення подвійного оподаткування, не застосовуватимуться щодо будь-якого типу доходу або капіталу в разі, якщо, на підставі аналізу всіх наявних фактів і обставин можна було б припустити, що отримання податкової вигоди було однією з основних цілей домовленості або транзакції, яка прямо або опосередковано призвела до отримання такої вигоди, за винятком тих випадків, коли надання права на таку вигоду відповідає предмету і меті укладеного договору про уникнення подвійного оподаткування».

Зміни до визначення «постійного представництва»;

До визначення «постійного представництва» вноситься ряд змін, основною метою яких є протидія штучним уникненням визнання наявності постійного представництва. Зокрема, згідно зі змінами, «зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством» і інша подібна діяльність не буде створювати постійне представництво тільки за умови, що така діяльність нерезидента має підготовчий або допоміжний характер;

Крім того, буде деталізовано визначення так званого «залежного агента», який укладає контракти від імені нерезидента або грає основну роль в укладанні таких контрактів;

Також вводяться нові правила протидії штучному розділенню контрактів і діяльності з метою уникнення статусу «постійного представництва». Наприклад, короткострокова діяльність пов’язаних осіб – нерезидентів на одному будівельному майданчику на території України буде вважатися «постійним представництвом», якщо в цілому діяльність таких пов’язаних осіб перевищує термін для отримання будівельним майданчиком статусу постійного представництва нерезидента (зазвичай 6 або 12 місяців);

Правила оподаткування постійних представництв, розташованих в третіх юрисдикціях;

В угоди про уникнення подвійного оподаткування вводиться нове правило, яке дозволить Україні оподатковувати за максимальними ставками пасивні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, якщо:

a) юрисдикція нерезидента (друга юрисдикція) не оподатковує такі доходи, оскільки вважає їх такими, що відносяться до постійного представництва, розташованого в іншій (третій) юрисдикції;

і

b) третя юрисдикція, в якій знаходиться постійне представництво, обкладає отримані доходи за ставками, що на 60% нижче стандартної ставки в другий юрисдикції.

Правило 365 днів;

Більшість угод, підписантом яких є Україна, передбачають, що прибуток нерезидента від відчуження акцій/корпоративних прав української компанії оподатковується в країні нерезидента, за винятком випадків, коли більша частина вартості української компанії – це нерухоме майно, розташоване на території України.

Відтепер для звільнення від податку на доходи нерезидентів в Україні це правило повинно виконуватися не тільки на дату відчуження акцій/корпоративних прав, а й протягом 365 днів, що передують цього моменту.

Удосконалення механізмів вирішення спорів;

Процедура вирішення спорів між податковими органами щодо застосування Угоди стане більш гнучкою. Платники податків зможуть робити запити для ініціювання процедури не тільки до власних податкових органів, а й до податкових органів іншої Договірної держави. Також встановлюється мінімальний термін в три роки, протягом якого платник податків зможе подати відповідну заяву.

Коли договори вважатимуться зміненими?

Договори вважаються зміненими з того моменту, коли в країні починає діяти конвенція, в нашому випадку – з 1 грудня 2019 року.

Але! Зміни в договору про уникнення подвійного оподаткування вносяться автоматично тільки в тому випадку, якщо країна-партнер також ратифікувала MLI-конвенцію. І то не завжди: як уже було сказано, кожна країна передає в ОЕСР список угод, які вони планують змінити за допомогою конвенції. Якщо країни не вписали один одного взаємно в ці списки – їх договору не зміняться.

Наприклад Україна внесла до свого списку договорів, які змінить MLI, угоди з Голландією і Швейцарією. У цих країнах конвенція ратифікована і діє, але зміни в угоди внесені не будуть, тому що ані Швейцарія, ані Голландія на даний момент не внесли угоду з Україною до свого списку, який передали депозитарію.

MLI – це фактично мінімальний пакет BEPS

Уряд України, підписуючи конвенцію, робив акцент на тому, що це один з кроків на шляху до втілення плану BEPS. Насправді в MLI закладено відразу 4 кроку плану:

Документ дозволяє боротися з проблемою «Гібридних невідповідностей» – використання гібридних схем ухилення від оподаткування (Дія 2 BEPS);

Документ вирішує проблему зловживання договорами про уникнення подвійного оподаткування (Дія 6 BEPS);

Документ перешкоджає штучному уникненню статусу постійного представництва (Дія 7 BEPS);

Документ регламентує механізм вирішення податкових спорів (Дія 14 BEPS).

На що звернути увагу бізнесу?

Крім того, що при веденні операцій з нерезидентами тепер потрібно враховувати нові правила, також слід бути уважним щодо ратифікації договорів і того, які країни включили договір з Україною в такі, які підпадають під дію конвенції. Складнощів додає і те, що країни в будь-який момент можуть правити свої списки, а значить якщо сьогодні договір з тією чи іншою країною не підпадає під дію MLI, це не означає що через кілька тижнів ситуація не зміниться.

І ще раз звертаємо вашу увагу на важливість такого аспекту побудови бізнес-структури як Substance (дослівно – «наповнення компанії», список ознак, які доводять реальність існування компанії, більше про це ви можете дізнатися тут).

Тому будьте уважні та ретельно плануйте свою бізнес-діяльність відповідно до нових норм. А експерти ICG завжди допоможуть вам у цьому.

Comments(0)

Leave a Comment