Написать нам

Іванна Пилипюк: «Україна спізнилася з податковою амністією років на 3»

Головна / Новини / Іванна Пилипюк: «Україна спізнилася з податковою амністією років на 3»
 

Напередодні нового бізнес-сезону ми поговорили з керуючим партнером компанії ICG Іванною Пилипюк про тенденції і справи в міжнародному бізнесі. В центрі уваги, звичайно, справи в Україні і світі: це і податкова амністія, і законодавство про КІК і навіть торкнулись міжнародної ініціативи з запровадження 15% мінімального податку на доходи міжнародних компаній.

Як ви оцінюєте перспективи податкової амністії в Україні? Наскільки своєчасною вона є саме зараз?

На мою думку, Україна спізнилась з податковою амністією років так на три точно. Бо світові ініціативи на кшталт BEPS, MLI, AML впроваджуються у нас швидкими темпами, і всі законодавчі шпаринки для мінімізації податків зникають. Прозорість процесів в бізнесі кристалізується, працює обмін інформацією все це вже дає можливість банкам і податковим органам отримати цілісну картину ведення міжнародного бізнесу з усіма деталями та операціями. Крім того банки, як суб’єкти фінансового моніторингу, ретельно перевіряють своїх клієнтів на предмет чистоти походження капіталу. Тобто процес вже налагоджений і набирає обертів.

І незадекларовані кошти фізичних осіб не вписуються в цю систему. Як їх ввести в таких умовах в легальне поле? Як потім ці кошти мають рухатись з України кудись далі за кордон? Так, у українських органів не буде претензій до капіталу, а як щодо інших країн? Як Україна виглядатиме на цьому фоні? Питання навіть не в самих активах та коштах, які, за задумом авторів закону, мають «без наслідків» швидко та легко легалізуватись. Походження коштів треба в будь-якому разі пояснити. За законом, «амністувати» можна зарплати «в конвертах» і фізична особа, що отримувала такі кошти, ніякої відповідальності не понесе. Але ж компанії, що платили такі зарплати, ніхто від відповідальності не звільняв. І виникає питання, чи будуть такі роботодавці об`єктами додаткових перевірок з боку податкової? І чи підуть за таких умов працівники амністувати свої зарплати?  Відповіді на ці питання поки немає, та думаю, що якби навіть держава пообіцяла не чіпати тих, хто видавав зарплати в конвертах – це не дуже переконало б наших підприємців.

А ще є банки, які наразі зобов`язані перевіряти кошти за процедурами AML, навіть ті, що внесені на спеціальні рахунки в рамках податкової амністії. Як вони мають відображати ці кошти? Як вони будуть перевіряти їх походження? Де та межа, за якою настає відповідальність? На даному етапі поки нема пояснень щодо всіх процедур, тому, на мою думку, бажаючих амністуватись буде дуже і дуже мало.

В назві закону про податкову амністію є згадка про те, що вона проводиться з метою підвищення податкової культури у населення. Як би ви оцінили цей параметр зараз?

Питання податкової культури дуже болюче, про це я неодноразово згадую і на наших семінарах і постійно наголошую в інтерв’ю. Податкова культура у нас на дуже низькому рівні, величезна частина населення не усвідомлює, що всі надходження коштів на їхні особисті рахунки та поповнення банківських карток сторонніми особами – це все несе податкові зобов’язання. Що все, що находить фізичній особі резиденту України за законом має вказуватись як дохід і оподатковуватись по ставці 18% ПДФО +1,5 військовий збір.

У нас, на жаль, мало проводиться роз’яснювально-освітньої роботи по тому, як, з точки зору фінансів, існує держава, як формується бюджет. Не пояснюється, що всі ми – платники податків, і що держава існує за рахунок податків. Окреме питання – це довіра до держави. Підприємці економлять на податках та воліють їх не платити в Україні саме через недовіру, бо не бачать, що кошти мають цільове використання, що вони йдуть на благоустрій, на розвиток інфраструктури та інституцій.

Чи є ймовірність того, що закон про контрольовані іноземні компанії знову перенесуть? Як підготуватись бізнесу до звітування про КІК?

В Україні все саме цікаве в парламенті відбувається в останні дні року. Зазвичай наші можновладці приймають багато цікавенького «під ялинку», від чого часто традиційна «ложка олівє» не лізе до рота. Але я думаю, що суттєвих переносів не буде. Єдине – можливо будуть скореговані терміни подачі повідомлень про КІК: нині є 60 днів, щоб сповістити органи про наявність іноземної компанії, але це може стати проблемою, адже поняття «контрольована іноземна компанія» в законодавстві з`являється лише з 1 січня, а до 1 березня треба вже по ним подати повідомлення.

Але з інших питань щодо КІК все рухатиметься більш менш в спокійному руслі. Адже звіти треба здавати лише в 2023 році, а штрафів за 2023 і 2024 роки немає. Тому розібратись що і як працює з КІК час буде. Крім того ще є трохи часу, щоб привести справи до ладу до кінця 2021 року.

 Які загальні тенденції, з точки зору нерезидентного бізнесу, ви б відзначили з початку 2021 року?

Головна тенденція – BEPS імплементується повних ходом у всіх країнах. Ми нещодавно робили матеріал і з`ясували що, наприклад, в Україні тією чи іншою мірою триває робота над впровадженням 11 з 15 пунктів плану!. Крім того, скрізь відкриваються реєстри бенефіциарів, цьогоріч відкрився реєстр на Кіпрі. Словом, маховик світових змін розкручується чим далі тим швидше, адже крім плану BEPS є, наприклад, директиви ЄС про адміністративну співпрацю в боротьбі з відмиванням коштів та ухиляннями від сплати податків (DAC), в найближчі роки має запрацювати 7 директива, ба більше – активно йде робота над 8 директивою!

Збільшується кількість підписантів MLI-конвенції, наразі це 95 країн, з початку року ініціатива запрацювала в Греції, Німеччині, Угорщині, Естонії, Єгипті, Хорватії, Коста-Риці – загалом в 16 країнах. Країни змінюють договори про уникнення подвійного оподаткування, зокрема цікаво було спостерігати як це робила РФ з Нідерландами, Люксембургом, Швейцарією.

У всьому цьому чітко помітна системність змін навіть у нас в Україні: закон про контрольовані іноземні компанії почне діяти з початку наступного року, податкова амністія – ще раніше, з 1 вересня цього року. Як показує досвід різних країн – всі ці кроки йдуть комплексно, за амністією і КІКом зазвичай йде автоматичний обмін інформацією і я впевнена, що він не за горами.

Чи позначиться на українських бізнесменах майбутня угода з загальносвітового податку на міжнародні компанії, про який вже домовились 130 країн-підписантів BEPS?

Дуже цікава ініціатива, за якою варто спостерігати. На разі про якийсь вплив говорити рано. В Україні велика частина бізнесу побудована на 5% структурах, хоча великий бізнес зазвичай платить 18% податку на доходи компаній. Всі ми різні, всі ситуації різні, тому важливі саме деталі. Поки їх нема, можемо лише спостерігати.

Думаю, що ані країни де податки нижче 15%, ані ті, де вони вищі – незацікавлені в радикальних змінах. Але стандартизація підходів точно буде, щоб не було спокуси економити деінде і бізнес платив податки там, де фізично заробляє і де фізично знаходиться.

До чого, на вашу думку, слід готуватись українському бізнесу до кінця року?

Бізнес має готуватись до активної роботи і прийняття важливих рішень. Наприклад, кожен має вирішити що робити з КІК – закрити чи залишити? Чи можливо змінити структуру, зареєструвати постійне представництво чи зробити іноземну компанію податковим резидентом України? Врешті-решт вже час вирішувати, чи брати участь в податковій амністії, до старту якої залишилось менше місяця. Для когось варіантом може стати безподаткова ліквідація КІК.

В будь-якому разі слід пам`ятати, що у світі стає дедалі більше відкритої інформації, яку можуть знаходити банки чи контрагенти, тому варто працювати на власну репутацію, в тому числі й фінансову. Бізнес має не лише платити податки, а й мати всі документи, які підтверджують де , скільки і коли він заробив. Бо ми вже живемо в нові часи.

Comments(0)

Leave a Comment