Написать нам

Що відомо про «глобальний податок» для транснаціональних компаній і з чого все почалось? Огляд найголовнішої податкової ініціативи останніх років

Головна / Новини / Що відомо про «глобальний податок» для транснаціональних компаній і з чого все почалось? Огляд найголовнішої податкової ініціативи останніх років
 

Тема №1 у інформаційному полі стосовно податків – нова глобальна ініціатива зі встановлення мінімального рівня оподаткування транснаціональних компаній. Вітчизняні ЗМІ говорять лише про один аспект майбутньої угоди ОЕСР – про мінімальний 15% податок на доходи міжнародних гігантів, однак ідея набагато глибша, вона створює механізм, за яким юрисдикції зможуть отримати податки з тих доходів, які компанії отримали на їх території. До того ж, події розгортаються настільки швидко, що вже скоро ми побачимо перший варіант глобальної угоди, яка точно змінить світову податкову архітектуру.

Активна фаза реалізації ідеї глобального податку розпочалась 20 травня 2021 року, коли Міністерство фінансів США запропонувало встановити світовий податок на прибуток корпорацій у розмірі не менш ніж 15%. Пропозицію зроблено в рамках переговорів з модернізації міжнародної податкової архітектури, які ведуть G20 та Організація економічного співробітництва й розвитку.

Міністр фінансів США Джейн Еллен зазначила, що такий крок «нарешті покладе край податковій конкуренції», а також нівелює негативні наслідки майбутнього підвищення корпоративних податків в США, які за президентства Дональда Трампа знизились з 35% до 20%, а тепер будуть знову зростати.

5 червня 2021 року міністри фінансів країн Великої сімки (G7) досягли згоди щодо майбутнього мінімального податку для великих міжнародних корпорацій, який планується встановити на рівні щонайменше 15 відсотків.

11-13 червня 2021 року лідери країн «Великої сімки» на саміті в англійському місті Карбіс-Бей, також ухвалили рішення про введення загальної 15% ставки мінімального податку на доходи корпорацій. Про це вони повідомили у спільному комюніке після саміту. Зокрема, в повідомленні йдеться:

«Нам потрібна податкова система, справедлива у всьому світі. Ми підтримуємо історичне рішення, ухвалене G7 5 червня. Ми продовжимо дискусію, щоб досягти консенсусу щодо глобальної угоди про справедливий розподіл податкових прав та щодо глобального мінімального податку щонайменше в 15 відсотків для кожної країни, через рамкову угоду, розроблену G20/OECD та сподіваємось на досягнення згоди на липневій зустрічі Міністрів фінансів та керівників центральних банків G20. Цим рішенням ми зробили значний крок до створення більш справедливої податкової системи, придатної для 21 століття, і яка завершить 40-річну гонку поступок. Наша співпраця створить рівні умови, і це допоможе всім країнам збільшити податковий дохід для підтримки інвестицій, а також призведе до боротьби з ухиленнями від сплати податків».

1 липня 2021 року Організація економічного розвитку та співробітництва опублікувала спільну заяву 130 країн-підписантів рамкової угоди BEPS, які підтримали глобальну податкову реформу, що складається з двох компонентів (Two Pillars).

Компонент 1 передбачає надання можливості «юрисдикції збуту» отримати податки з доходів транснаціональних компаній, чий річний оборот по всьому світу перевищує 20 мільярдів євро. Очікується, що через 7 років після введення в дію нових правил цей поріг буде знижено до 10 мільярдів.

В документі в загальному описується механізм, за яким країни зможуть обкласти дохід транснаціональних компаній, отриманий на їх території. Згідно з заявою, в майбутній угоді буде введено поняття «зв’язку» компанії з юрисдикцією, який виникатиме при валовому прибутку компанії в понад 1 мільйон євро, отриманому на території цієї країни. Однак за умови, що рентабельність компанії в цій країні вище 10%. Цікаво, що для країн, ВВП яких не перевищує 40 мільярдів євро, показник «зв’язку» встановлений на позначці в 250 тисяч євро.

Також відомо, що компанії зможуть переносити збитки на наступні податкові періоди, фінансові показники компаній будуть визначатись на основі звітності про доходи та збитки (P&L – profit and loss). Крім того, майбутня угода замінить собою цифрові податки, що вже діють в деяких країнах.

Компанії, які працюють у галузі регульованих фінансових послуг, видобувні фірми та нафтогазові компанії не підпадають під дію нових правил.

Компонент 2 передбачає введення Global anti-Base Erosion Rules (GloBE) і встановити мінімальну ставку податку у розмірі 15% на доходи материнської компанії транснаціональної групи з оборотом понад 750 млн євро. При цьому правила вимагатимуть додатково оподатковувати низькоподаткові доходи дочірніх компаній і не дозволятимуть вираховувати з бази оподаткування доходи дочірніх компаній в низькоподаткових юрисдикціях.

Під дію GloBE rules не потраплять компанії міжнародного судноплавства.

Якщо коротко, то компонент 1 – це про механізм розподілу податків між юрисдикціями, де працюють міжнародні компанії, а компонент 2 – це про встановлення мінімального податку у розмірі 15% на доходи материнських компаній.

10 липня 2021 року стало відомого, що на зустрічі в Венеції міністри фінансів країн «Великої 20-ки» підтримали пропозицію ОЕСР про введення мінімального податку для транснаціональних компаній.

Хто виступив «за»

Ріші Сунак, міністр фінансів Великобританії за результатами саміту «Великої сімки» в червні 2021 року заявив, що Велика сімка погодилася створити глобальну податкову систему, яка була б “пристосованою до світової цифрової ери“. Він наголосив на важливості забезпечити її справедливість, а саме: щоб “відповідні компанії платили потрібний податок у потрібних місцях”.

Міністр фінансів Німеччини Олаф Шольц назвав ухвалене рішення “історичним”, а також назвав це “податковою революцією”.

А міністр фінансів Франції Бруно Ле Мер заявив, що 15 відсотків – це мінімум. За його словами, Франція хоче “амбіційнішого рівеня оподаткування“.

Підтримали таку пропозицію також і в МВФ.

Хто проти?

На ідею введення глобального податку негативно відреагували деякі члени ЄС, зокрема Люксембург, Угорщина, Польща та Ірландія. Міністр фінансів Ірландії Паскаль Донахью заявив, що Ірландія збирається дуже активно брати участь у роботі ОЕСР і він сподівається, що «може бути досягнута домовленість, яка визнає законною роль податкової конкуренції для малих та середніх економік».

Раніше Донохью заявляв, що якщо глобальний податок почне діяти, Ірландія може втратити близько 20% своїх доходів від корпоративного оподаткування.

А міністр фінансів Польщі Тадеуш Кощинський заявив, що Польша підтримає глобальний корпоративний податок, але лише в тому випадку, якщо він не заважатиме їй залучати міжнародних інвесторів, пропонуючи податкові пільги.

Прем`єр-міністр Угорщини Віктор Орбан взагалі назвав ініціативу зі встановлення глобального мінімального податку «абсурдом» і сказав, що його уряд, якщо ініціатива буде реалізована, буде змушений розглянути «план на випадок надзвичайної ситуації».

Крім того, заяву від 1 липня не підписали такі країни як Кіпр, Угорщина, Ірландія.

Що далі

Згідно з планом, вже восени буде розроблено проект глобальної угоди по двохкомпонентному рішенню, а сама угода буде відкрита для підписання з 2022 року. Очікується, що запрацює вона з 2023.

 

Comments(0)

Leave a Comment