Написать нам

Іванна Пилипюк: «Найкраща порада на 2022 рік – подружитись з бухгалтером та юристом»

Головна / Новини / Іванна Пилипюк: «Найкраща порада на 2022 рік – подружитись з бухгалтером та юристом»
 

Вже традиційно на межі старого та нового року ми поговорили з керуючим партнером компанії ICG – Іванною Пилипюк про те, яким був 2021 рік і яким буде 2022-й.

Яке б одне слово ви використали, щоб охарактеризувати 2021 рік з точки зору бізнесу?

Для цього я б використала абревіатуру з 4 слів – VUCA, вона якнайкраще описує наш світ у 2021 році: volatility (нестабільність), uncertainty (невизначеність), complexity (складність) и ambiguity (неоднозачність). Всі ці характеристики часу, в якому ми живемо, були відчутними і в 2021 році і це глобальне явище, притаманне не лише українському бізнес-середовищу. Так живе весь світ: локдауни, нові штами коронавірусу, нові законопроекти, зміни законодавства. В цілому світ став турбулентним, це наша нова реальність.

Якою, на вашу думку, була головна подія для бізнесу у 2021 році?

Якщо глобально, то я б відзначила прогрес зі впровадження дворівневого плану ОЕСР, і зокрема 15% мінімального податку на доходи транснаціональних компаній. Ця ініціатива важлива не лише мінімальним податком, але й тим, що уніфікує підходи до оподаткування в понад 130 країнах світу.

У минулорічному інтерв`ю ви говорили, що 2021 рік стане переломним для бізнесу. Як ви вважаєте, чи справдився ваш прогноз?

Так і трапилось. За 2021 рік більшість представників бізнесу переконались в невідворотності змін, які несе план BEPS. Що почали робити підприємці? Вони активно позбувались «баласту» у вигляді непотрібних нерезидентних структур, приводили до ладу свої іноземні компанії. Ті, хто мав можливість, відкрили реальні офіси та винайняли персонал в країнах реєстрації компаній. Думаю у 2021 році всі усвідомили, що зміни необхідні для виживання бізнесу в нових умовах.

В Україні у 2021 році стартувала податкова амністія і схоже, що поки вона не є досить успішною. Як ви вважаєте, в чому головні недоліки нашої амністії?

Головний недолік – недовіра до держави. Тому що по факту амністія – це угода з державою, але наразі до цієї угоди є більше питань, ніж вона дає відповідей. Однією з умов амністії є те, що інформація в деклараціях не може бути використана як матеріал для кримінальних чи адміністративних справ, це закріплено законодавчо. Але зі свого досвіду спілкування з бізнесом я бачу, що багато хто сумнівається, що інформація з декларацій не буде використана проти них через кілька років. Тому що, як я вже говорила на початку інтерв`ю, – світ мінливий.

Крім того, я все ще переконана, що Україна запізнилась з амністією на кілька років. Нині світ вже надто transparency, щоб «амністовані», з точки зору українського законодавства, активи та кошти можна було вільно використовувати за кордоном. Можливо в Україні банки і будуть лояльно ставитись до декларованих активів (хоча навіть в ході кампанії з амністії банки проводять перевірки коштів), то як бути з процедурами перевірок compliance, KYC та процедурами по AML за кордоном, яким все одно треба підтвердити походження активів? Та чи не потрапить Україна, наприклад, до сірого списку FATF якщо її банки не будуть дотримуватись процедур щодо амністованих капіталів? Це дуже важливе питання.

Проте, на мою думку, головна проблема у відсутності податкової культури. Навіть закон про податкову амністію у нас називається «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету». При цьому власне для підвищення податкової культури, на жаль, нічого не робиться. Як на мене, ефективний спосіб підвищити податкову культуру – продемонструвати, що сплачені податки несуть користь суспільству, на них ремонтуються дороги, будуються школи, лікарні і тому подібне. Потрібно показати, що кошти з податків використовуються прозоро, а не йдуть комусь в кишені, переконати, що держава ефективна і здатна реально покращити якість життя в країні, якщо кожен буде чесно виконувати свій податковий обов`язок. Навіть молоде покоління підприємців, які не працювали в надскладний трансформаційний період 90-х, які живуть в Україні, часто обирають для роботи податкові системи інших країн. Не через брак патріотизму, навіть бажання економити на податках у них не є вирішальним фактором при виборі юрисдикції. ОАЄ, Кіпр, Гонконг чи Сінгапур, в обмін на сплачені податки, пропонують прозорі правила ведення бізнесу, стабільне законодавство, захист бізнесу від рейдерського захоплення. Крім того, вони бачать як там витрачаються кошти платників податків і порівнюють з тим, що бачать вдома. Хоча більшість з них платили б податки в Україні, якби були впевнені в тому, що а) держава захистить їх бізнес і створить достойні умови для роботи і б) сплачені кошти будуть використані за призначенням.

Тому головна проблема у відносинах держави і платників податків – недовіра та нерозуміння. На мою думку, країні потрібен системний план з розвитку податкової культури і підвищенню довіри до держави. Це навіть важливіше, аніж впроваджувати світові податкові ініціативи, що Україна робить дуже активно. 

2022 рік став першим роком, з діючим законодавством про контролюючі іноземні компанії. Що б ви радили бізнесу зробити вже зараз, щоб підготуватись до КІК? І чи змінить він докорінно ситуацію в країні вже найближчим часом?

Перше, що я б радила зробити  – сприйняти нову реальність, в якій немає місця конфіденційності, реальність повну відкритості, обміну інформацією між країнами, але в якій все ще є місце вибору – вибору де платити податки.

По-друге – найкраще, що можна зробити з КІК у 2022 році – це працювати з нерезидентами, як з українськими товариствами – уважно, в рамках чинного законодавства, та забезпечивши структури «сабстенсом».

По-третє, і це суто практична порада – вирівняти звітні періоди по компаніям, щоб вони збігалися календарним роком, а бухгалтерію по нерезидентам треба саме «вести», а не «здавати».

Але найкраща порада на 2022 рік – подружитись з бухгалтером та юристом.

В Україні анонсували приєднання до автоматичного обміну інформацією у 2023 році з даними по 2022 році. Наскільки ви вважаєте такі анонси реалістичними?

Можливо для когось це стане відкриттям, проте Україна, хоч і не в автоматичному режимі, вже обмінюється податковою інформацією з іншими країнами. Зараз це питання часу та формальностей. Раніше бізнес боявся, що компетентні органи дізнаються що і де у кого є, проте зараз важливіше подумати, чи всі податки сплачені.

Яким ви бачите 2022 рік для українського бізнесу?

Ну, традиційно для нас – рік буде не легкий, проте наш час особливий, ми живемо на зламі податкових епох, коли старі доктрини вже працюють погано, а нові ще реалізовані не повною мірою. Треба призвичаїтись до такого стану речей і все вийде.

2022 рік – це рік пошуку офісів і персоналу за кордоном та розвитку бізнесу в країні реєстрації компанії. Цей рік може стати роком реальних міграцій, коли в пошуку вигідного оподаткування українські громадяни будуть частково або повністю переїздити до інші країни, за вигіднішим резидентством.

Ну і звісно, ми очікуємо на прийняття законів, які внесуть ясність в те, чи буде податок на виведений капітал в Україні, та яким саме чином будуть діяти непрямі методи контролю витрат громадян.

Але особисто я сподіваюсь, що рівень податкової культури таки підвищиться у 2022 році.

Comments(0)

Leave a Comment