Написать нам

Підсумки 2019: що змінилося в Україні

Головна / Новини / Підсумки 2019: що змінилося в Україні
 

За кілька днів настане новий 2020 рік і саме час підбивати підсумки. 2019 й був багатий на події і в підсумковій серії матеріалів ми згадаємо головні з них. Перший «випуск» наших підсумків присвячений податковим змінам на Батьківщині – в рідній Україні.

Для України 2019 рік почався з того, що НБУ оголосив про перехід банків на формат рахунків IBAN, що, як повідомлялося в прес-службі регулятора, дозволить гармонізувати український платіжний простір з європейським, а також сприятиме подальшій модернізації системи електронних платежів Національного банку.

З практичної точки зору використання стандарту IBAN, завдяки скороченню реквізитів, зробить більш зручним оформлення розрахункових документів. Спочатку планувалося, що новий стандарт запрацює з 1 квітня, але по факту він почав функціонувати з 5 серпня в «змішаному режимі», коли дозволялося використовувати як новий, так і старий номер рахунку. Повний перехід країни на IBAN-рахунки відбувся лише з 1 листопада, тобто трохи більше ніж місяць тому.

Весь рік Україна працювала над «запуском» MLI-конвенції, документа, який по суті є мінімальним пакетом BEPS. 28 лютого Верховна Рада ратифікувала конвенцію, але запрацювала MLI лише з 1 грудня 2019 року. До слова, український варіант MLI – не повний, в тому плані що не всі положення конвенції ми будемо виконувати. Наш «набір опцій» згідно, з конвенцією, складається з таких пунктів:

  • Тест основної мети операції (test purpose);
  • Зміни до визначення «постійного представництва»;
  • Правила оподаткування постійних представництв, розташованих в третіх юрисдикціях;
  • Правило 365 днів;
  • Удосконалення механізмів вирішення спорів.

Дізнатися більше про особливості функціонування MLI-конвенції в Україні можна за посиланням.

Загальне декларування та податкова амністія

Час від часу в інформаційному просторі з`являлась тема податкової амністії і загального декларування. Зокрема, в наприкінці травня Данило Гетьманцев, радник президента Зеленського з податкових питань, економіки та фінансів, розповів, що вже розроблено законопроект, який пропонує запровадити обов’язкове декларування доходів і майна всього населення, за винятком бюджетників. А 8 травня, в день свого офіційного призначення, цю ініціативу підтримав і новий глава Податкової служби Сергій Верланов.

Але на цю тему були не тільки розмови, у вересні 2019 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект 1183 «Про загальне декларування». Станом на кінець грудня, документ все ще знаходиться на ознайомленні парламентаріїв.

Нарешті, кілька днів тому все той же Данило Гетьманцев порекомендував «заробітчанам» скористатися податковою амністією, яка, за його словами, відбудеться в 2020 році.

Ослаблення валютного регулювання і новий закон про валюту

У лютому 2019 року в Україні набув чинності «Закон про валюту», який ввів такі зміни:

  • Граничний термін здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами збільшився вдвічі – до 365 днів;
  • Скасували валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тис. Грн;
  • Дозволили вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном (крім операцій з переказу коштів з України на такі рахунки);
  • Скасували індивідуальні ліцензії на валютні операції – їх замінила система е-лімітів (2 млн. Євро на рік для юридичних осіб і 50 тис. Євро в рік для фізичних осіб);
  • Скасували санкції у вигляді зупинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків, а також обмеження на дострокове погашення зовнішніх зобов’язань;
  • Дозволили висновок валютних форвардів для хеджування експортно-імпортних і боргових операцій, здійснення операцій по рахунках юридичних осіб-нерезидентів в банках України;
  • Скасовується процедура реєстрації зовнішніх запозичень;
  • Дозволяється оnline-купівля іноземної валюти фізичними особами (в межах ліміту покупки готівкової валюти – до 150 тис. Грн / день в еквіваленті);
  • Банки змогли продавати клієнтам державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті, за іноземну валюту;
  • Дозволили висновок валютних свопів з резидентами і нерезидентами;
  • Банки змогли проводити безлімітні інвестиції в цінні папери інвестиційного класу.

Крім «Закону про валюту» за рік в країні було скасовано ще кілька обмежень, зокрема були зняті обмеження на репатріацію дивідендів за кордон і коштів від продажу цінних паперів, НБУ підвищив ліміт інвестицій для фізосіб за кордон, а також скасовано норму про обов’язковий продаж валютної виручки.

Comments(0)

Leave a Comment