Написать нам

Іванна Пилипюк: не платити податки в світі, де імплементується BEPS, нереально. Нові правила забезпечать механізм переходу міжнародного бізнесу до нової реальності

Головна / Новини / Іванна Пилипюк: не платити податки в світі, де імплементується BEPS, нереально. Нові правила забезпечать механізм переходу міжнародного бізнесу до нової реальності
 

Українське законодавство стрімко змінюється, ми вже маємо законодавство про КІК, напевно скоро з`явиться і законопроект про податкову амністію. Про майбутні і нинішні зміни до українського законодавства розповідає керуючий партнер компанії ICG – Іванна Пилипюк.

Що відомо про можливі зміни до законодавства про контрольовані іноземні компанії? Якими можуть бути ці зміни?

Як відомо Законодавство про КІК починає діяти з 1 січня 2021 року, тому всі, хто хочу скористатись безподатковою ліквідацією структур мали б встигнути подати заяву про ліквідацію КІК до 30.06.2020 включно. Але це в теорії. Насправді ж, враховуючи непідготовленість бізнес-середовища в Україні, експерти та бізнесмени розраховують на відтермінування КІК в часі до 2022 року. І навіть є розроблений законопроект про внесення відповідних змін до закону 466, тому дуже вірогідно, що розмови про відтермінування законодавства про контрольовані іноземні компанії як мінімум на рік, будуть не лише розмовами. І якщо відтермінування станеться, то бізнес матиме 2020 і весь наступний рік 2021 для реструктуризації власних структур, позбувшись архаїчних надбань – порожніх компаній-нерезидентів, якими свого часу хаотично обростав бізнес.

На мою думку це логічно, якщо розібратися для чого взагалі вводяться нові правила. Це все – частина плану боротьби з розмиванням бази оподаткування (плану BEPS) і його мета – зробити ухилення від сплати податків складним і невигідним. Один з принципів цього процесу – податки треба платити саме там, де заробляєш, таким чином більше коштів осяде в бюджеті і нашої держави.

Крім того, такі нововведення будуть на часі, адже самі підприємці, які ведуть міжнародний бізнес  усвідомлюють (або як мінімум починають усвідомлювати), що не платити податки в світі, де імплементується BEPS, нереально. А нові правила забезпечать механізм для максимально безболісного переходу міжнародного бізнесу до нової реальності, відповідаючи не лише внутрішньому українському законодавству, а й останнім міжнародним трендам. Адже давно не секрет, що увага до порожніх компаній росте як з боку банків, так і з боку податкових служб і навіть партнерів. Тому податки платити доведеться в будь-якому разі, і логічно, що міжнародні організації і національні уряди зацікавлені в тому, щоб бізнес сплачував податки там, де заробляє.

Однак не слід забувати, що для повноцінної роботи законодавства КІК потрібні інші інструменти – як мінімум законодавство про податкову амністію і обов`язкове декларування доходів фізосіб. Також, в контексті правил оподаткування контрольованих компаній, вкрай важливим є приєднання України до автоматичного обміну інформацією (AEOI), тому найближчим часом нас чекають зміни не лише в частині КІК.

Проте, чітких дат поки ще немає. З того що обговорюється в медіа-просторі і що ймовірно написано в законопроекті про внесення змін до законодавства про КІК (проект не опублікований, тому точну ми дізнаємось пізніше)  можна сказати, що перший звітний період по контрольованим іноземним компаніям буде у 2022 році, а перша звітність подаватиметься у 2024 році. Також буде продовжений термін для безподаткової ліквідації КІК. Будуть знижені штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Крім того, правила «ділової цілі» будуть застосовуватись з 2022 року і лише в контрольованих операціях, хоча пізніше їх дія буде розширена і на операції з нерезидентами зі списків КМУ.

Чи є інформація в експертному середовищі про можливу податкову амністію? Чи відомі ставки, за якими можна буде «легалізувати» майно та кошти?

Наразі обговорюються плани про старт податкової амністії з квітня 2021 року. В парламенті зареєстровано відразу кілька законопроектів на цю тему – це і проект закону №1232 і №1183, однак цілком можливо що буде зареєстровано ще якийсь.

Щодо ставок, то відразу кілька джерел, включаючи Данила Гетьманцева, голови податкового комітету Верховної Ради, говорили про такі ставки:

0%, якщо розкриваються лише корпоративні права та акції;

2.5% – якщо прибуток зі вкладів в ОВГЗ;

5% – стандартна ставка;

9% – щодо коштів на іноземних рахунків.

Також неодноразово говорилось про те, що амністія стосуватиметься лише податкових правопорушень, а от за порушення іншого законодавства (наприклад антимонопольного), можливі наслідки.

В той же час подані декларації не можуть використовуватись в матеріалах інших справ, окрім амністії. Однак, ще раз підкреслю, це лише розмови, законопроект про податкову амністію, той, який стане основою для майбутньої «нульової декларації», ми все ще чекаємо.

Як за таких умов зміниться нерезидентний бізнес?

Я б радила міжнародному бізнесу вже зараз закривати старі «непрозорі» структури, до яких звикли вітчизняні підприємці. Вони або вже  «токсичні» для, або стануть такими найближчим часом. Напевно, 99% компаній не зможуть звітувати згідно нових правил за минулі звітні періоди, бо у них документів по тим періодам, вони видавали безпідставні позики, та й можуть виникнути «непередбачувані» пов`язані особи. Все це стане проблемою для власників таких структур. Проте, це все можна вирішити, скориставшись, наприклад, безподатковим періодом ліквідації КІК.

Якщо бізнес планує і надалі працювати за кордоном, то варто подумати про посилення «сабстенсу» для всіх компаній. Substance – це підтвердження економічної суті компанії. Щоб його підтвердити і довести, що в існуванні юрособи є комерційний сенс, компанія має показати офіс, достатньо кваліфікований персонал та вести адекватні витрати на ведення бізнесу. Саме такі компанії бажають бачити серед своїх клієнтів банки. Без «сабстенсу» шанси на відкриття рахунку на компанію мізерні, без рахунку в банку компанія просто не зможе працювати.

Крім того, зараз банки закриваються рахунки старим компаніям і структурам без реальної присутності в країні реєстрації.  Зв’язок з країною розташування  банку теж обов’язковий. Інакше у банка виникає логічне запитання: навіщо компанії рахунок в країні, де вона не веде бізнес і не планує цього роботи у майбутньому. Показовим в цьому плані є нещодавнє інтерв`ю глави естонського Swedbank, який прямо заявив, що коли клієнт ніяк не пов`язаний з Естонією, банк не хоче мати з ним справу. І повірте, Swedbank далеко не єдиний банк з такою жорсткою позицією щодо нерезидентів.

Як всі ці зміни вплинуть на бізнес-клімат в країні?

В садівництві є така практика: відрізати зайві пагони, щоб посилити урожай. Щось подібне має статись і в Україні, коли міжнародні групи приведуть до ладу свої структури і звільняться від баласту. Звільнення від «токсичних» за нинішніх умов структур дасть компаніям фінансову можливість відкрити реальні офіси, перевезти ключових працівників з їх родинами до інших країн. Адже будемо реалістами, яким би привабливим не був Кіпр для бізнесу, але в країні з населенням трохи більше мільйона чоловік буде дуже складно найти фінансових директорів, управлінців, які матимуть в очах банків і контролюючих органів достатню кваліфікацію для укладання угод на мільйони євро.

Крім того, переформатованим структурам буде легше вести бізнес за кордоном. Адже уже більше 120 країн обмінюються податковою інформацією в рамках AEOI . Законодавство про КІК теж розповсюджена світова практика. Не кажучи про те, що в розвинених країнах всі працюють «по білому» і там запитання про походження грошей (source of founds, (SOF) – це норма, а не проблема, як для більшості українських бенефіціарів.

Крім того, будемо сподіватись, що й український бюджет теж виграє від таких змін, адже багато компаній переглянуть свої контракти з контрагентами і переведуть їх з нерезидентів в українське податкове «підданство». А якщо ж курс гривни буде стабільним і валютний контроль не стане проблемою для бізнесу, то від майбутніх змін виграють всі.

Comments(0)

Leave a Comment