Написать нам

BEPS вже в Україні? Як і які кроки плану реалізуються у нас?

Головна / Новини / BEPS вже в Україні? Як і які кроки плану реалізуються у нас?
 

План протидії розмиванню податкової бази та переміщенню доходів (BEPS) був розроблений Організацією економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) у 2015 році. А вже з 1 січня 2017-го до ініціативи приєдналась Україна, взявши на себе зобов`язання щодо імплементації «мінімального» пакету BEPS, що складається з 4 кроків:

  • Крок 5: протидія шкідливим податковим режимам;
  • Крок 6: боротьба зі зловживаннями у використанні угод про уникнення подвійного оподаткування;
  • Крок 13: удосконалення звітності та подачі документації з трансфертного ціноутворення та подача звітності в розрізі країн;
  • Крок 14: удосконалення угод про уникнення подвійного оподаткування;

Однак вже 24 жовтня 2018 року Міністерство фінансів разом з НБУ опублікували законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування», а разом з ним і нову дорожню карту, за якою планувалась імплементація вже 8 положень плану BEPS:

  • Крок 3: розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють (КІК), і правила оподаткування таких компаній;
  • Крок 4: обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;
  • Крок 6: запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;
  • Крок 7: запобігання штучному уникненню визнання статусу постійного представництва;
  • Кроки 8-10: удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням;
  • Крок 13: правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній.

Трохи більше ніж за три роки Україна зробила багато для імплементації плану BEPS, місцями навіть більше, аніж передбачалося обома дорожніми картами.

Податок на Google

17 лютого 2021 року український парламент підтримав у першому читанні законопроект № 4184, який ЗМІ назвали «законом про податок на Google». Суть законопроекту в тому, щоб збільшити доходи держбюджету від ПДВ за рахунок, як сказано в пояснювальній записці до документу, «залучення до оподаткування податком на додану вартість нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України та створення сприятливих умов ефективного та не обтяжливого адміністрування для бізнесу й держави процедур, пов’язаних зі сплатою податку».

Тобто компанії, які надають платні послуги громадянам України в інтернеті, наприклад, продають рекламу, тепер матимуть платити НДС з доходів, отриманих на території України.

Крок 1 плану BEPS передбачає вирішення проблеми оподаткування інтернет-компаній, з чим виникають проблеми, адже фізично такі компанії можуть не знаходитись в країнах, де отримують прибуток. Тому законопроект №4184 є кроком у напрямку вирішення проблеми, описаної у першому кроці плану BEPS.

Багатостороння конвенція MLI

23 липня 2018 року Україна підписала багатосторонню MLI (Multilateral Instrument) конвенцію –багатосторонній договір, який дозволяє одночасно внести зміни до всіх або деяких чинних міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.

У лютому 2019 року конвенція ратифікована в Україні, однак на практиці виявилось, що для автоматичної зміни угод необхідно, щоб країни внесли угоду одна з одною до свого «MLI-переліку». Наприклад, Україна внесла до свого списку договорів, які змінить MLI, угоди з Голландією і Швейцарією. У цих країнах конвенція ратифікована і діє, але зміни в угоди внесені не будуть, тому що ані Швейцарія, ані Голландія на даний момент не внесли угоду з Україною до свого списку, який передали депозитарію.

Разом з тим, MLI-конвенція торкається питань з таких кроків BEPS:

Крок 2 – документ дозволяє боротися з проблемою «Гібридних невідповідностей» – використання гібридних схем для ухилення від оподаткування;

Крок 6 – документ бореться зі зловживанням договорами про уникнення подвійного оподаткування;

Крок 7 – документ перешкоджає штучному уникненню статусу постійного представництва;

Крок 14 – документ регламентує механізм вирішення податкових спорів.

Крок 15 – в ньому власне і передбачено підписання багатосторонньої конвенції для модифікації угод про уникнення подвійного оподаткування.

Закон 466 (або «Закон про BEPS»)

Прийняття та підписання цього закону було найочікуванішою подією минулого 2020 року. По-перше, він вводив у вітчизняне правове поле поняття «контрольовані іноземні компанії» (КІК), що є 3 кроком плану BEPS, а окрім того закон:

  • удосконалює контроль за трансфертним ціноутворенням та запроваджує трирівневу структуру документації для міжнародних груп компаній, що фактично є імплементацією положень 8-10, 13 кроків плану BEPS;
  • закон передбачає застосування процедури взаємного узгодження у податкових питаннях між країнами (Крок 14);
  • вводить механізми обмеження витрат за фінансовими операціями з пов’язаними особами, введення правил тонкої капіталізації (Крок 4);
  • дозволяє запобігати зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування (Крок 6);
  • запобігання уникненню статусу постійного представництва та оподаткування постійних представництв (Крок 7).

Багато положень цього закону вже працюють в Україні, а пункт 39-2, який стосується контрольованих іноземних компаній набере чинності з 1 січня 2022 року.

Україна імплементувала або імплементує майже весь план BEPS

Що ж, давайте рахувати. Лише поверхневого аналізу останніх законодавчих актів достатньо, щоб говорити про роботу з імплементації 11 з 15 пунктів плану BEPS! Вище в огляді були згадані такі пункти плану: 1,2,3,4,7,8-10,13,14,15.

Тому якщо хтось досі сумнівається, чи прийде в Україну нова податкова реальність, то мусимо вас заспокоїти: вона вже тут, ми вже живемо в епоху BEPS.

Використані матеріали Міністерства фінансів України та ДФС

Comments(0)

Leave a Comment