Написать нам

Законопроект 1210: Що в ньому сказано про КІК і ТЦО?

Головна / Новини / Законопроект 1210: Що в ньому сказано про КІК і ТЦО?
 

Український парламент схвалив скандальний законопроект №1210, який неофіційно називають «Законом про BEPS». Документ, зокрема, регламентує питання, пов’язані і з нещодавно ратифікованою MLI-конвенцією, і передбачені в плані BEPS. Зокрема, тут прописані норми оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК) і трансфертного ціноутворення, і в цьому матеріалі ми спробуємо розібратися, чого ж очікувати українському бізнесу після набуття чинності документом.. Спробуємо – бо тексту прийнятого закону ще немає і аналізувати його ми будемо з пояснень самих законодавців.

Історія законопроекту

Документ зареєстровано в парламенті 30 серпня 2019 року, в першому читанні прийнятий 3 грудня, а в другому і в цілому – 16 січня 2020-го. Автор – Данило Гетьманцев, депутат Верховної Ради від партії «Слуга Народу». Але прообразом документу, частково, є законопроект про імплементацію положень плану BEPS, який ще в кінці 2018 року спільно представили Мінфін і НБУ. Правда, той документ до парламенту не потрапив, проте деякі його норми були «запозичені» в законопроект №1210.

Головні зміни законопроекту для нерезидентного бізнесу

Остаточного тексту документа, того, що 16 січня прийняли в другому читанні, поки немає. Але що стосується норм про Контрольовані іноземні компанії, про них в одному з інтерв’ю розповів автор законопроекту – Данило Гетьманцев. За його словами, закон вводить дві ставки оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК). Перша 9% – при розподілі прибутку, друга 18%, якщо прибуток розподілятися не буде.

АЛЕ! Якщо іноземна компанія отримує переважно активні доходи і країна її реєстрації не входить до списку “податкових гаваней”, з її доходів можна не платити податки, звичайно ж за умови наявності податкової конвенції країни реєстрації КІК з Україною. Більше того, навіть компанія з пасивними доходами, але з належним рівнем “Substance” (достатні активи, персонал, офіс та ін.) може претендувати на звільнення контролюючої особи від податку на прибуток.

Крім того, в остаточній (прийнятій) версії закону правила для КІК були істотно пом’якшені. А саме:

  • звільняються від оподаткування дискреційні трасти;
  • іноземна компанія буде вважатися контрольованою, якщо частка резидента України в її капіталі в 2021-2022 р. складе 25%. Спочатку цей показник планували встановити в розмірі 10%;
  • збільшений розмір доходу по КІК, при якому КІК не обкладається податком, з 1 млн євро до 2 млн євро;
  • термін перевірок по КІК обмежений 1 роком.

А ще були зменшені штрафи за:

  • за неподання контролюючою особою звіту по КІК. Штраф зменшений з 1000 до 100 розмірів прожиткового мінімуму;
  • за невідображення відомостей про наявність КІК – штраф зменшено з 3000 мін. з/п до 1000 прожиткових мінімумів.
  • штраф за неповідомлення контролюючою особою про придбання частки в КІК зменшений з 500 мінімальних зарплат до 300 прожиткових мінімумів.
  • за неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації ТЦУ по КІК – штраф зменшений з 3000 мін. з/п до 1000 прожиткових мінімумів;

Перехідний період: власники бізнесу до кінця 2021 року можуть реструктуризувати свій бізнес і привести його у відповідність з новим законодавством, нові правила по КІК почнуть діяти з 2021 року, а перші звіти потрібно подати у 2022 році (за 2021-й рік).

А що з ТЦО?

Про те, як будуть виглядати норми ТЦО, розповіли в прес-службі Міністерства фінансів. Як повідомляють у відомстві, законопроект 1210 суттєво посилює контроль трансфертного ціноутворення та звітності компаній, які проводять контрольовані операції. А це, між іншим, 8-10 кроки BEPS.

Нові правила вводять в Україні трирівневу структуру звітності для міжнародних груп компаній, яка включає в себе документацію з трансфертного ціноутворення (локальний файл), глобальну документацію (майстер-файл) і звіт в розрізі країн (country-by-country reporting).

У Мінфіні кажуть, що це розширить можливості контролюючого органу для отримання відомостей про функціональне призначення кожного учасника міжнародної групи компаній і дозволить податківцям зробити висновки про доцільність і наявність ділової мети в кожній з контрольованих операцій. Відсутність ділової мети може дати привід для податкової переглядати чи не кожну операцію платника, результатом якої стало зменшення оподатковуваного прибутку.

Крім того, впроваджено концепцію оподаткування прирівняних до дивідендів платежів. Вона передбачає коригування в рамках контролю ТЦО при проведенні операцій з нерезидентами.

Ще одне нововведення – податківці зможуть притягати до відповідальності платників податків-порушників не просто за порушення, а за «умисне невиконання (неналежне виконання) вимог податкового законодавства». Наприклад, в разі несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов’язання, при простроченні до 30 днів застосовується штраф у розмірі 5% від суми, більше 30 днів – 10% від суми податкового боргу.

Коли закон набуде чинності?

За словами Данила Гетьманцева – Закон набиратиме чинності в три етапи.

Введення концепції економічної причини (ділової мети), зміни в правилах трансфертного ціноутворення, збільшення лімітів для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування, штрафи за податковими накладними, підвищення вартості основних засобів – набудуть чинності з дня, наступного за днем ​​опублікування Закону.

Зміни, що стосуються електронного кабінету – з 1 липня 2020

Концепція винної відповідальності, правила КІК, акциз на електронні сигарети, рідини, сигарили – з початку 2021 року.

Що зараз з законопроектом 1210?

Наступного дня після прийняття документу – 17 січня 2020 року, у Верховній Раді депутатами «Європейської Солідарності» був зареєстрований проект постанови №1210-П «Про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні і в цілому проекту закону України про внесення змін …» . До розгляду цього документа, спікер не зможе підписати законопроект, а без його підпису він не потрапить на стіл до президента.

Якщо постанову 1210-П буде прийнято, «законопроект про BEPS» буде вважатися прийнятим в першому читанні, адже постанова передбачає «скасування рішення Верховної Ради про прийняття в другому читанні і в цілому». За такого сценарію законопроект направлять на доопрацювання.

Якщо постанову прийнято не буде – документ потрапить на підпис до спікера, а потім – до президента. Теоретично, президент може накласти вето на закон, але наскільки такий сценарій ймовірний – ми судити не беремося.

Comments(0)

Leave a Comment